Previous Entry Поделиться Next Entry
Потомки запорожцев на Кубани
pauluskp
Фильм Валентина Сперкача о кубанских казаках, которые суть украинцы. Репин писал своих "Запорожцев" именно с этих казаков.

Фильм снят в 1992 году, голос за кадром - Богдан Ступка.



При царях и коммунистах их убивали и грабили, потому что они украинцы.

А потом эти украинцы Кубани приехали в Украину украинцев убивать и грабить, за "русский мир", который загнобил их предков.

Причем, убивают и таких русских Донбасса, как я - объясняя убийства тем, что мы тоже украинцы, если Путину присягать не захотели.

А до этого в Молдову ездили, Приднестровье "защищать".

Безумие? Однозначно. Человек может потерять руку или ногу, но когда мозгов нет - это хуже всего.

Речь о потомках тех самых, настоящих запорожских казаков, которых историки с политиками канонизировали в Украине как образец всего самого светлого и патриотичного.

Это неправда, что потомки не похожи на предков - всегда похожи. Запорожские казаки были такими же альтернативно одаренными. Хмельницкий их на поляков водил, а как только появился шанс получить государственность - тупо подставил и бросил под Московию. Откровенно манипулировал запорожцами, как последними дураками. И даже героем прослыл, хотя десятками тысяч запихивал казаков в котлы, похуже Иловайского. Подло и открыто запихивал, никого не стесняясь.

Если пропаганду отбросить, казаки всегда были сбродом, умеющим воевать, но не умеющим думать головой и соблюдать свой интерес. Всегда их использовали и до сих пор используют, с легкостью вкладывая в пустые черепушки любой маразм, черное выдавая за белое. Причем, используют по большей части в интересах москалей, как три столетия назад, так и сейчас. Факт.

456754656756.JPG

pauluskp.com

Блог в соцсетях: Твиттер Вконтакт Фейсбук Гуглоплюс Ютуб Инстаграм


Записи из этого журнала по тегу «история»


промо pauluskp май 1, 2015 18:01 3
Разместить за 300 жетонов
Финансово поддержать наш блог можно по ссылке. По всем вопросам обращайтесь на pauluskp@ukr.net. У нас есть сайт и аккаунт в ЖЖ. Записи не всегда дублируются - на сайте плюc ко всему есть раздел новостей и блогов читателей. ЖЖ вторичен из-за цензуры, но здесь остается определенная аудитория.…

  • 1
Здравствуйте! Ваша запись попала в топ-25 популярных записей LiveJournal для Украины. Подробнее о рейтинге читайте в Справке.

-- Хмельницкий на пике восстания отказался брать Варшаву, хотя вполне мог это сделать. По своему положению он входил в элиту польского общества, был подданным польского короля, поэтому и не помышлял об окончательной победе над Польшей, с самого начала ратуя лишь за расширение прав украинцев в рамках польского государства.

Хмельницкий и другие руководители восстания по факту и вполне официально относились к высшим слоям польского общества, поэтому старались сдержать народное восстание в определенных рамках. Берестецкая битва - апофеоз их деятельности. Нужно было подавить дух украинцев, свести выходящую из-под контроля и стремительно растущую мощь повстанцев на нет. Поэтому Хмельницкий завел украинское войско в котел между реками, а сам в разгар битвы сбежал, прикрываясь шитой белыми нитками версией похищения татарами.--

це дає відповідь, чому постать Хмельницького використовувалася більшовиками в українському суспільстві. Здається, ще ніхто не писав прямо - що Хмельницький був підданим польского короля

теж саме, рівно теж
він намагався вчинити ще під жовтими водами
ви лише погляньте на мапу місцевості де відбувалася битва
1 в 1 !!!
але козацька старшина переконала/перекупила/перестращала сердюків що йшли на підкріплення полякам і ті прийшли але одразу на бік повстанців.
це й вирішило долю битви, а не стратегія або воєнна хитрість.
зрада. всюди. завжди. історично.

это уже не казаки, пидоры одни. последних казаков уничтожил слвлк в 1945. это - пидоры.

Шевченко, "Посланіє...", уривок

А ґвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що — не Брути!
У нас Брути! і Коклеси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров’ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Може, чванитесь, що братство
Віру заступило.
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров’я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров’ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить, —
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!

Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!

Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Заміс[т]ь пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку, /353/
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. за науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата.
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитай[те],

до речі, кубанські козаки то не українці - це потомки тих покидьків, котрих українці прийняли до себе, коли їх повиганяв з власних домівок великий голод 1601-1603 і економні хазяйви. потім, через 50 років вони зрадили січовиків, допомогли їх винищити, здали і повернулися додому, зайнявши там вакансію каральних загонів.

Edited at 2017-05-04 16:50 (UTC)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account