Previous Entry Поделиться Next Entry
Всеобщая забастовка, наступайте им на мошну!
pauluskp
Не радуется по поводу Врадиевки только каста главнюков, но нужно признать, что и нам радоваться особо нечему. Существуют отработанные механизмы мирного подавления подобных протестов. Тот факт, что народ выслушал прокурора, крестного отца (как звучит!) одного из насильников, и этот крестный отец ушел домой целым, говорит о многом. Скоро начнется многолетний период отстаивания участников штурма в судах, с редкими заметками в СМИ.

Значение Врадиевки огромное, преодолен психологический барьер. Менты теперь знают - а бывает и вот так.

Но все живое, чтобы не загнуться, должно развиваться. А протест дело живое. Нужна всеобщая забастовка, когда люди останавливают производство и в ультимативной форме предъявлять касте главнюков свои требования. Нужно останавливать фабрики, заводы, шахты - и никого туда не пускать. Будут газом вытравливать, "Беркутом" выдавливать, самых активных отправлять за решетку, шантажировать, угрожать родным и близким. Это нормально.



Во Врадиевке требовали наказать пару милиционеров и сделали достаточно для того, чтобы их наказали. Думаю, ментов посадят.

Но все понимают, что требовать нужно полного разгона ОПГ МВД по грузинскому варианту. А Врадиевки на такое не хватит.

Политсилы, не прилагающие усилий к организации забастовок на предприятиях - всего лишь имитаторы политической деятельности. Они из касты главнюков, это по ним ударят забастовки. А кто ж против себя бороться станет?

Самое больное место главнюков - мошна, кошелек. Ради мошны они до такой степени обезумели, что даже перед лицом смерти все гребут и гребут, не в силах остановиться. Наступайте им на мошну, работайте над организацией забастовок.

И знайте, если кто выступает против забастовок - это предатель или главнюк. Будут песни петь о стабильности экономики и народе-бездельнике. Пусть поют, сволочи, и чем громче поют, тем, значит, сильнее народ на мошну их наступает.

Только движение по типу польской "Солидарности", только последующая жесточайшая люстрация. Ради этого стоит бороться. На меньшее не соглашайтесь!

Источник pauluskp.com

Блог в соцсетях:
https://twitter.com/pauluskp
http://vk.com/pauluskp
http://www.facebook.com/paukp
https://plus.google.com/u/0/105680986647395551740/posts
http://instagram.com/pauluskp/


промо pauluskp май 1, 2015 18:01 3
Разместить за 300 жетонов
Финансово поддержать наш блог можно по ссылке. По всем вопросам обращайтесь на pauluskp@ukr.net. У нас есть сайт и аккаунт в ЖЖ. Записи не всегда дублируются - на сайте плюc ко всему есть раздел новостей и блогов читателей. ЖЖ вторичен из-за цензуры, но здесь остается определенная аудитория.…

  • 1
не только на мошну, но и на мошонку

Хорошо наверное из офиса на баррикады зазывать. Кондиционер исправно работает?

(Удалённый комментарий)

Врадіївська хліборобська республіка

по наводке А. Данилюка


ВРАДІЇВСЬКА ХЛІБОРОБСЬКА РЕСПУБЛІКА
Ю. В. Котляр

Селянський повстанський рух в Україні, незважаючи на значну кількість наукової та
краєзнавчої літератури, до цього часу є недостатньо вивченою сторінкою історії.
Особливо важливою є проблема селянських республік, які виникали в роки національно-
демократичної революції на території України і боролися проти різних влад.
Самоорганізація селян в ті часи зростала разом із посиленням національної свідо-
мості. Проте, селянські республіки не набули своєї організаційної довершеності. Навіть
під час найвищих проявів селянського руху – збройних повстанських виступів, селяни
віддавали перевагу місцевим, а не загальноукраїнським інтересам.

В історичній літературі описані селянські республіки, такі як Висунська, Баштанська
[1; 2; 3], Мліївська [4], Медвинська [5] та Холодноярська [6; 7]. А от діяльності
Врадіївської Хліборобської республіки приділено значно менше уваги. Спеціально
Врадіївській республіці не присвячено наукових досліджень, але згадки про неї є в ряді
публікацій В. Шкварця [8; 9], Ю. Котляра [10], М. Ковальчука [11] та «Історії міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» [12].

Події Врадіївської Хліборобської республіки слід розглядати в контексті антибіль-
шовицьких повстань, що розгорнулися на Півдні України навесні-влітку 1919 р.
Причинами антибільшовицького повстанького руху послужили прорахунки політики
радянської влади в економічних та політичних питаннях. Аграрна проблема, на
думку селянства, не була вирішена – продзагони забирали вирощений селянами
хліб, торгівля ним вважалась державним злочином. Не вирішувалися національні та
релігійні питання, проводилася примусова мобілізація в Червону армію. Позитивним
моментом стала передача частини землі селянам, але користуватися нею було прак-
тично неможливо через політику «воєнного комунізму» (продрозверстка, насадження
комун). Не покращило ситуації і розшарування селянства – класова політика, яка
включала натравлювання одних верств села на інші. Стихійний рух проти комун та
продрозверстки радянська історіографія вважала «куркульським бандитизмом». Селян-
ські виступи називали «антирадянськими», хоча більшість антибільшовицьких повстань
були демократичними і радянськими. Про це свідчать і їх гасла: «Геть комуністів і
чрезвичайку!», «Вся влада селянству!», «Ради без комуністів і ЧК» [13, с. 9].

Здійснення і придушення повстань супроводжувалися насильством і кровопролиттям.
Чисельні партизанські загони тримали під контролем велику територію Південної
України, де спалахували антибільшовицькі повстання [14, с. 195] різних типів. Врахо-
вуючи тенденцію збільшення кількості повстань з травня по липень і їх поступове
затухання до серпня 1919 р., нами було підраховано, що навесні 1919 року на Півдні
України було 68 повстань, а влітку – біля 170 [15].

Найбільше повстань антибільшовицького напряму були селянськими. Деякі з них,
незважаючи на стихійність під час формування, досягли високого рівня організації,
що проявився у створенні самоврядних формувань – «республік». Республіка –
форма політичного устрою, де джерелом усіх видів влади є народ і вищі органи державної
влади обираються громадянами на певний термін [16, с. 325]. В період існування
Давньоруської держави, згадуючи про республіканський устрій, найчастіше опи-
сують Новгород та Псков, свідомо чи підсвідомо забуваючи про те, що основи
республіканської форми правління були закладені як мінімум, у VII – VIII ст. на
території України під час переростання у східних слов’ян органів племінного управ-
ління в державні органи влади [17, с. 25].



Re: Врадіївська хліборобська республіка


Республіканський устрій на прикладі легендарної давньоруської Тухольщини показав у історичній повісті «Захар Беркут» І. Франко. У ній змальовано протистояння
прадавнього вічевого (республіканського, демократичного) устрою з князівсько-
боярським на тлі запеклої боротьби з монголо-татарським нашестям. І. Франка
передусім цікавила не достовірність опису історичних фактів, а поетичне піднесення
ідеалу громадської, духовної і природної цільності особи і народу як важливої діяльної
сили суспільного розвитку. Запорукою прогресу (Сторожем) виступають громадянська
активність і солідарність усіх членів суспільства [18, с. 464]. Таким чином, І. Франко
змалював майже ідеальний республіканський устрій Тухольської республіки, яка по-
справжньому турбується про кожного із своїх громадян, вирішує всі питання за
справедливими «наказами» пращурів. Головною ідеєю твору І. Франка «Захар Беркут» була спроба показати прагнення народу до свободи, до республіки. Адже сила українського народу, його непереможність – в єдності, згуртованості, любові до рідної землі. Повість про Тухольську республіку – «Захар Беркут» була написана за короткий час (з 1 жовтня по 15 листопада 1882 р.) [19]. Геній І. Франка напророчив створення через якихось 37 років по всій території України великої кількості республік, коли українці в тяжкі часи боротьби з різними ворогами «згадали» прадавні закони існування громад і республіканського устрою.

Однією із таких республік і була Врадіївська Хліборобська республіка на
Миколаївщині, яка була проголошена на початку червня 1919 р. Син кривоозерського
поміщика Люстгартена [12, с. 362] (тесть якого був другом К. Колоса [20, арк. 109])
організував повстання [20, арк. 70] проти більшовицької влади. Повстанці оволоділи
Кривим Озером та Врадіївкою і проголосили «Хліборобську республіку», територія якої
простяглася вздовж залізниці та долини річки Кодима від Любашівки на схід до
Голти та Богополя [11, с. 125]. Повстання підтримала преважна більшість селян, що
були невдоволені політикою «воєнного комунізму». Головнокомандуючим військових
загонів «республіки» став колишній штабс-капітан К. Колос [21, с. 44], а начальником
загону кінноти – колишній вахмістр гусарського полку С. Мокряк [11, с. 125].
Комендантом Великої Врадіївки був Люстгартен. Його заступником – вчитель Т. Чапленко, а діловодами – О. Гедецький та Бортко [20, арк. 70].

Керівництво Врадіївської Хліборобської республіки оголосило про співробітництво з
Директорією УНР та спільну боротьбу проти радянської влади більшовиків і денікінців
[11, с. 125]. Тому, для інспектування збройних сил «республіки» до Великої Врадіївки
прибув К. Бондарук [11, с. 125] – дорадник Запорізької армійської групи Директорії
УНР, а в майбутньому – відомий отаман Лихо-Бондарук [22].

У цей час регулярні частини радянської 45-ї дивізії (пізніше названої Сиваською)
разом із загонами «чекістів», комсомольців та партизан Т. Гуляницького розпочали
військові дії проти військ Директорії УНР, які дислокувалися на Півдні України.
Спочатку натиск більшовицьких частин успішно стримувався. Як би надалі розви-
валися події, судити важко, однак несподівана зрада начальника загону кіннотників
С. Мокряка поставила українські частини у вкрай скрутне становище. К. Колос, зваживши
на нерішучі дії партизанів Т. Гуляницького та згадавши колишні «хитання» останнього
між українськими патріотами та більшовиками, направив С. Мокряка з невеликим
кавалерійським загоном на залізничну станцію Заплази (західніше Любашівки) для
перемовин з Т. Гуляницьким, щоб схилити того на бік «Врадіївської Хліборобської
республіки», але сталося все навпаки. Т. Гуляницький схилив С. Мокряка до зради
і той перейшов на бік більшовиків. С. Мокряк виказав схеми розташування українських військ і повстанців [11, с. 125].




Просто хочу спросить а почему сразу не взять тех кто плохие не забрать у них мошну и все. Зачем так долго все, организовывать что то сторожить и тд?
Ну вот чисто логично что плохие могут завести другую рабочую силу (автоматизировать производство) нанять каких то боевиков + предатели. Придется воевать с ними со всеми вытекающими, пострадает много людей и тд. Гражданская война может затянутся на десятилетия. Оно нам надо?

То есть, если просто забирать - воевать не придется?)) Пришел такой, "отдайте награбленное", а они и отдали. Ну и если забрать, кому отдавать? Хороших-то нет, когда речь заходит о той же заработной плате. Если давишь на владельца завода, она будет побольше, а если кланяешься и шапку в руках мнешь - поменьше. Нужно развивать механизмы давления и контроля.

(Анонимно)
Даешь гражданскую войну! Восстановим Донецкую Республику! Долой продажных ментов и зажравшихся политиков! Анархия, мать его!

Забастовка - не гражданская война, хотя тоже в каком-то смысле война. Кстати, на войне жлобы хорошо наживутся, а вот на забастовке не получится.

(без темы) (Анонимно) Развернуть
с польской "солидарностью" как-то попроще было. у них один работодатель был - коммунистическое государство.
а у нас как? забастовка на госпредприятии или на заводе, принадлежащем регионалу - это понятно. но что делать, к примеру, двум продавцам в ларьке, работающим на третьего - мелкого собственника, тоже бастовать?

Да нет, конечно, я о крупном капитале и госпредприятиях. Хотя мне удалось однажды побастовать в одной редакции, чтобы на деньги не кинули. Забастовка прошла успешно. Главное, два условия соблюсти - заблокировать средства производства и самому заявить, что работать будешь только после удовлетворения требований.

Re: о движении вигалантов в США

Как похоже на нашу ситуацию.

И еще. Во Врадиевку нельзя доехать поездом из Днепропетровска и других восточных городов (из Днепра всего 450км). Пардон, можно, но с пересадкой по всяким хундаям за 400 грн. А в скором времени там хотят закрыть вообще жд станцию. Весной на поминальные дни добирались на малую Родину на перекладных. Ну не ко всем еще наступило покращення и не все купили машину в кредит. И кстали, не всякая машина выдержит испытания по кировоградским и николаевским с позволения сказать автодорогам.
Очень горжусь врадиевцами и желаю им храбрости и сил.
PS. Связь там уже есть. Интернет тоже.

Вы родом из самой Врадиевки или где-то рядом?

Всеобщая забастовка, наступайте им на мошну!

Пользователь diana_ledi сослался на вашу запись в записи «Всеобщая забастовка, наступайте им на мошну!» в контексте: [...] Оригинал взят у в Всеобщая забастовка, наступайте им на мошну! [...]

Украинская "манежка". Можно только похвалить людей, что решили перестать терпеть.

при чем тут Манежка? манежка была сборищем опущенных фашей, которым досаждало, что вокруг могут быть свиньи не только их свинской национальности.

А никто случайно не организовывает акций протеста или митингов в других городах, без крушения отделений милиции, но, так сказать в поддержку, чтобы эти люди почувствовали, что они не одни?

Всеобщая забастовка, наступайте им на мошну!

Пользователь olevit сослался на вашу запись в записи «Всеобщая забастовка, наступайте им на мошну!» в контексте: [...] Оригинал взят у в Всеобщая забастовка, наступайте им на мошну! [...]

Колхозник

(Анонимно)
Сука! Как тут регистрируются? Рррррррррррррррррррррррр

Паша! Ты там говорил про рейды. Анонсировал раз 10 и что в итоге?

Re: Колхозник

Будут, сейчас есть дела поважнее супермаркетов.

  • 1
?

Log in

No account? Create an account